Оболонь

Оболо́нь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Нп. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ОБОЛО́НЬ, і, жін. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір, .. а далекі озерця на оболоні.. і річка Почайна горіли, наче розтоплене золото (Нечуй-Левицький, I, 1956, 432); Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь (Іван Франко, XIII, 1954, 179); На сизі ще від мулу оболоні Гонив повільних буйволів орач (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 550.

Оболо́нь (оболоня, оболоння, болонь, блонь) — заплавна лука[1][2]. Оболоні розташовані в заплавах річок і щороку заливаються весняними водами. Інколи оболонями називають і самі заплави, низові рівнини біля озер, ставків. Оболоні типові в помірному кліматичному поясі, особливо поширені в лісовій і лісостеповій зонах, де займають в долинах рівнинних річок (Дніпро, Волга, Об, Рейн, Темза, Міссісіпі) значні площі.

В Україні заплавні луки найширше представлені на Поліссі та в Лісостепу, де сильно розвинена гідромережа. У степовій частині країни, де річок менше, вони трапляються значно рідше. За невеликим винятком оболоні виникли на місці зведених заплавних лісів. Синантропно-первинні заплавні луки, що розвинулися на новоутворених річкових ділянках, лісовою рослинністю не заростають завдяки діяльності людини (сінокосіння і випасання худоби). Природні (первинні) луки властиві виключно притерасним частинам заплав лісостепових і степових річок із засоленими ґрунтами, на яких лісова рослинність не розвивається.

Оболо́нь — історична місцевість, промислова зона, житловий масив в Оболонському районі міста Києва. Розташована на правому березі Дніпра, між Дніпром, проспектом Степана Бандери, вулицями Вербовою і Сім'ї Кульженків.

«Оболо́нь» — 21-ша станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Мінська» та «Почайна». Відкрита 19 грудня 1980 року під назвою «Проспект Корнійчука» на честь Олександра Корнійчука, українського радянського письменника і громадського діяча.