Обийстя

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Оби́йстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ОБІ́ЙСТЯ, я, сер., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Іван Франко, VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Михайло Стельмах, I, 1962, 89).

Ілюстрації

Обийстя1.jpg Обийстя2.jpg Обийстя3.jpg

Медіа

Зовнішні посилання

Словарь української мови