Обвалюватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВАЛИТИСЯ, валиться, док. 

1. Раптово спадати вниз, відриваючись від чого- небудь внаслідок руйнування, зсуву і т. ін. Сухий лес дуже щільний, навіть твердий, і на схилах не осипається, як пісок, а раптово обвалюється вертикальними пластами (Знання.., 9, 1965, 14); В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Кол., Терен.., 1959, 37);
// Руйнуватися від давності або втрачати первісні форми (про будівлі і споруди). Старосвітський  будиночок обваливсь, темніє розбитими вікнами (Вас., І, 1959, 268); Колодязь.. уже багато років не чистили, а зруб зогнив і наполовину обвалився (Коз., Блискавка, 1962, 97).

2. Навально, з силою падати на кого-, що-небудь (про хвилі, струмені води і т. ін.). Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальн і канави (Гончар, Таврія, 1952, 168); Висока хвиля підхопила його, ніби хотіла викинути на берег. Не вийшло. Сама обвалилась з гуркотом на берег (Головко, І, 1957, 482); // Образно. Він... знав, що говорить не те, чого від нього чекають, що зараз на нього обвалитьс я лавина критики (Ткач, Плем'я.., 1961, 89).

3. Падати, руйнуючи своєю вагою неміцну опору; провалюватися. Почав розказувати [Кирило], я к обвалився на гнилому переході (Мирний, III, 1954, 72); Через річку вже не можна їздити, заборонено річковою охороною. Одні сани обвалилися біля бе рега (Ле, Право.., 1957, 294).

4. тільки недок. Пас. до обвалювати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Обвалюватися — обвал, руйнування чого-небудь.

Ілюстрації

Обвалюватися.jpg Обвалюватися1.jpg Обвалюватися2.jpg

Медіа