Обарятися

Обаря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = Обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.

Обаря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = Баритися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.

Сучасні словники

Тлумачення у сучасних словниках.

БАРИТИСЯ, барюся, баришся, недок. Затримуватися, бути десь довго; гаятися. «Не барися, мій синочку, Швидче [швидше] повертайся!..» — Старий сказав та й заплакав (Тарас Шевченко, I, 1951, 281); Та дивіться не баріться По хатах, Бо без вас самим нам нудно Так, що страх, (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 233); Данило не барився і йшов до себе (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 206); І Із чим. Зволікати, довго не приступати до якої-небудь справи. З сівбою не можна баритися жодного дня, жодної години (Радянська Україна, 15.IX 1946, 1); // Наставати із запізненням (про явища природи). Ніколи в своєму житті Бачура не чекав так жагуче весни, як цього року... А вона чомусь барилася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 124).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 106.