Німець

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. НІ́МЕЦЬ див. ні́мці.

НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев., II, 1956, 200); [Семен:] Довелось мені.. у німців стать на поденну (Кроп., І, 1958, 62); Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Л. Укр., III, 1952, 646); Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (Донч., VI, 1957, 212).


2. Німець, мця, м.

1) Нѣмецъ.

2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.

Ілюстрації

Nimets001.jpg Nimets002.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424.

2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.

3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 425.

Зовнішні посилання

німець

німець

німець