Няня

Ня́ня, -ні, ж. - доглядальниця за дитиною, за хворими; шанобливе ставлення до корови, як до годувальниці.

Зміст

1 «Словарь української мови»
2 Сучасні словники
- 2.1 Рекомендовані джерела
3 Ілюстрації
4 Інтернет-джерела

«Словарь української мови»

Ня́ня -ні,ж. 1) Дѣтск. Няня, нянька. О. 1861. VIII. 8. 2) Ласкательное названіе коровы. Як виженеш корову у череду, озьми її за хвіст та кажи: «Іди, няня, по густе молоко, по білий сир, по жовте масло». Мнж. 135.

Сучасні словники

Няня -ні, - жін. Те саме, що нянька.
[Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Степан Васильченко, III, 1960, 224);
Рідні книги в синьому сап'яні,.. Воркітливий, сивий голос няні, — Та невже це тільки тінь і слід? (Максим Рильський, II, 1960, 110).

НЯНЬКАи - ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину.
Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128);
Комсомольцеві няньки не потрібні!(Мик.,I, 1957, 249);

Няня – 1) ня́нька, (ласк.) ня́ня, (дядька-пестун) ня́ньо (-ня); 2) (в больнице, детсаде, яслях) няня, доглядальниця; 3) (уборщица) прибиральниця:

быть няней – бу́ти ня́нькою, (по профессии)
* нянькувати, (перен., грубо) витирати соплі кому.

[Де багацько няньок, там дитя каліка (Пр.). Де сто доглядачок, там дитина крива (Пр.). Всі, почавши від Наташеньки, немало були здивовані, побачивши, що в мому обличчі стирчала й курилася циґара, а нянька Авдотя, уральська козачка, та зовсім у мені розчарувалась (Т.Шевченко).