Няньо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Ня́ньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.

БАТЬКО


Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.

Словник лемківскої говірки

няньо -ня, ч. Ол. Батько, тато. -Люблю вас няню!


Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

Орфографічний словник української мови

ня́ньо іменник чоловічого роду, істота батько діал.

Орфографічний словник української мови. 2005.

Ілюстрації

54t4.jpg 4t4f4r.jpg Рнпек.jpg

Медіа

Цікаві факти

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник лемківскої говірки

Орфографічний словник української мови



Словник Грінченка 2021 року і сучасність підрозділ Історико-філософський факультет