Нутряк

Нутря́к, -ка, м. 1) Нутреное сало. Хотин. у. 2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи. Мнж. 157. НУТРЯК 1, а, чол., діал. Здір.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 457. НУТРЯК 2, а, чол., вет. Те саме, що нутрець 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 457. НУТРЕ́ЦЬ, я, чол., вет.

1. Аномалія у розвитку статевих органів у самців сільськогосподарських тварин, що викликає безплідність.

2. Самець, у якого є ця аномалія. Непридатні на плем'я.. нутреці, тобто кнурці, у яких один або обидва сім'яники не вийшли з черевної порожнини (Свинарство, 1956, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 456.