Норівоньки

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Норівоньки, ків, м. мн. Ум. отъ норови.

Сучасні словники

НО́РОВ, у, чол., розм. 1. Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. Гарна пава пером, а жінка норовом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 121); По норову прийшлися хлопці один одному, вирішили не розлучатися (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 83); // Особливості поведінки тварин, птахів. Дон Хуан її [кобили] гарячий Норов здержує неначе (Володимир Самійленко, I, 1958, 261); Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Максим Рильський, Поеми, 1957, 232); // перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. — Лицарем твоїм я стану.. Плащ носитиму і буду Норови твої терпіти (Леся Українка, IV, 1954, 179); Перейшовши на квартиру до Кміти, вона схаменулась: здержувала свої норови та звички (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 352); * Образно. Уперто, протягом життя вивчав Оленчук норови дивовижного моря (Олесь Гончар, II, 1959, 397).

З норовом — примхливий, капризний, непокірливий, упертий. Цимбал — хлопець з норовом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 20); Крутий норов — твердий, вольовий характер людини, яка не терпить заперечень. Старик був крутого норову, у дугу гнув дружину (Олесь Донченко, V, 1957, 312).

2. Побут і звичаї людей, загальноприйняті в певній місцевості. Що город, то норов.., що голова, то й розум (Номис, 1864, № 7949); — Марто! — кажу їй, — кого мені слухать, скажи. У вас нові люди, нові норови (Марко Вовчок, VI, 1956, 250).

Ілюстрації

6c2d696c.jpg 680x453 1 cdb3deeba23701cf53f375a42ac133ee@690x460 0xc0a8392b 11604409951493199050.jpg Kaprizny-egoist.jpg Images.jpg

Медіа

Див. також

wiki/упертий upertyj упертий упертий

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 444.

Зовнішні посилання