Ноженя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ноженя́, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята. Шевч. 266.

Сучасні словники

НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч., II, 1963, 346); Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 48); На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (Шпак, Вибр., 1952, 68).

Ілюстрації

I97815.jpg U-ditini-krivi-nizhki-wo-robiti.jpg Nozhki-like-O2.jpg Nozhki-like-O.jpg

Медіа

Словоформи слова

Відмінок: Однина: Множина:

Називний: ноженя́; ноженя́та;

Родовий: ноженя́ти; ноженя́т;

Давальний: ноженя́ті; ноженя́там;

Знахідний: ноженя́; ноженя́та;

Орудний: ноженя́м; ноженя́тами;

Місцевий: ноженя́ті; ноженя́тах;

Кличний: ноженя́; ноженя́та;

Див. Довідка:Стиль slova.com.ua

Джерела та література

slova.com.ua