Новоженець

Новоженець, -нця, м. Новобрачный. Мужчина, только что вступивший в брак.

Сучасне значення

• '' 'Новоженець, -нця,' м. Наречений.

Чоловік, щойно вступив в шлюб.

• Наречений - молодий, наречений, молодята Словник російських синонімів. наречений см. жених Словник синонімів російської мови. Практичний довідник. М .: Російська мова. З. Є. Александрова. 2011 році ... Словник синонімів
• Молодят - Наречені, нареченого, чоловік. Чоловік, щойно вступив в шлюб. Тлумачний словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 ... Тлумачний словник Ушакова
• Молодят - Наречені, ого, чоловік. 1. Чоловік, щойно вступив в шлюб. 2. мн. Подружжя, тільки що вступили в шлюб. Салон для молодят. Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 ... Тлумачний словник Ожегова
• Наречений - I см. Наречений; ого; м. II а, е. см. тж. наречений, наречена, наречені Нещодавно, щойно вступив в шлюб. Н а подружжя. Н а пара ... Словник багатьох виразів
• Наречений - I м. Розм. Той, хто недавно одружився. II дод. Такий, який недавно одружився. Тлумачний словник Єфремової. Т. Ф. Єфремова. 2000 ... Сучасний тлумачний словник російської мови Єфремової
• Наречений - I м. Розм. Той, хто недавно одружився. II дод. Такий, який недавно одружився. Тлумачний словник Єфремової. Т. Ф. Єфремова. 2000 ... Сучасний тлумачний словник російської мови Єфремової
• Наречений - наречений, наречені, нареченого, молодят, нареченому, нареченим, нареченого, молодят, нареченим, нареченими, наречені, молодят (Джерело: «Повна акцентуйовані парадигма по А. А. Залізняку») ... Форми слів
• Наречений - Р. новобра / чного ... Орфографічний словник російської мови
• Наречений - новобра / чний, ого ... Злито. Окремо. Через дефіс.

Назва

Слово наречений пов'язане з наректи: тобто чоловіка «нарекали» майбутнім подружжям після згоди дівчини на сватанні до вступу у шлюб. Іноді в значенні «наречений» вживається слово жених[2], але згідно зі Словарем Грінченка, це слово наприкінці XIX — початку XX ст. означало «молодик, що залицається до дівчини і користується її взаємністю» (пор. женихання); ця назва мала місце тільки до офіційного сватання, після чого він йменувався вже молодим[3].

Слов'янські традиції

Наречений утілює активну сторону обряду, від якої йде ініціатива шлюбу. Це знаходить вираження у використанні стосовно нареченого та його оточення військової, мисливської і т. д. символіки: у весільному фольклорі (мотиви полону, осади, вудіння риби, образ нареченого-мисливця), у термінології та й у самому обряді (взяття силою будинку нареченої, меч, стріла, риболовецька сітка і т. д. як атрибути весільних обрядів). Ритуальна демонстрація чоловічої влади яскраво представлена в російському весільному обряді. Перед відправленням на вінчання наречена повинна подати нареченому віжки на знак покірності майбутньому чоловіку, перед початком шлюбної ночі — роздягнути та роззути його і проситися у ліжко до того часу, як він дозволить їй лягти.

Разом з тим безпосередня участь самого нареченого у весільному обряді скоріше пасивна, ніж активна. Частіше за все він діє не сам, і через посередників: свата, дружку та інших поїжджанів, які можуть отримувати ті ж назви, що й наречений. Наречений рідко сватає наречена сам, а зазвичай він посилає сватів, інколи приєднується до них, але в перемовинах вже не бере участь. Лише у випадку викрадення нареченої наречений діє самостійно. Після сватання родичі нареченої можуть приїжджати оглядати дім і господарство нареченого, але сам наречений безпосередньої участі у цьому не бере. Наречений з родичами присутній на оглядинах нареченої (де і його інколи змушують показати себе: помірятись зростом з нареченою, пройтись, щоб упевнитися, що він не кульгавий) і на заручинах, де наречений та наречена обмінюються каблучками.

Назви художніх творів

• «Наречений» — фільм (1911).
• «Наричений[ru]» — короткометражна комедія Елема Климова (1960), навмисно названа з орфографічною помилкою.
• «Наречений» — казка О. С. Пушкіна (1825).
• «Наречений напрокат» — фільм (2009).

Джерела

• Гура А. В. Молодые // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 283—284. — ISBN 5-7133-1207-0.
• Славянская мифология-2