Низькорослий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.

Сучасні словники

Словник української мови, значення слова

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Стельмах, І, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Гончар, І, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121).


Академічний тлумачний словник української мови

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкрутіші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (Олесь Гончар, I, 1954, 79); До самої землі припадав низькорослий овес (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 121).

Ілюстрації

[[Категорія:Слова 2016 року]