Низовка

Низовка, -ки, ж. Южный вѣтеръ. Браун. 6. Мнж. 148. См. Низовий 2.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НИЗО́ВКА, и, жін., розм. Вітер з моря, гирла ріки, що дме низом. Сашко Птаха — корінний одесит, .. овіяний змалку всіма вітрами одеської бухти: горовим, низовкою (Юрій Смолич, V, 1959, 13); П'є хвиля в бики білопінна, Низовки порив нароста (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 411.

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні покликання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)