Нидіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Св. Л. 39. Нидієте, а не живете. Мир. ХРВ. 87.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980): НИДІТИ, ію, ієш, недок.

1. Вести бездіяльне, позбавлене мети, смислу, духовних інтересів життя; животіти. — Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, та тільки животіємо в цій глушині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 224); Тільки філософський матеріалізм Маркса вказав пролетаріатові вихід з духовного рабства, в якому ниділи дотепер всі пригноблені класи (Ленін, 23, 1972, 46); На бистрині не легко плавать, Бо хвиля зносить, хвиля рве. Хто нидіє, а не живе, Нехай шукає тиху заводь! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121); // Знемагати, нудьгуючи від бездіяльності, марнуючи час. — А що ж, капітан правду каже, чим тут нидіти в лісі, краще туди, де всі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 339).

2. Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. Її жива, кровиста натура ниділа і сохла в тій холодній, бездільній самоті (Іван Франко, V, 1951, 419); — Чогось ви, тітко Лучіко, дуже впадаєте біля нашої Ляни! Коли вас немає, дівчинка просто нидіє! (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 317); // без додатка і над чим. Знемагати, зазнавати душевної муки, довго і одноманітно здійснюючи, виконуючи що-небудь. Пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 46); Друз і-однокласники працюють у Казахстані, на Донбасі, а вона нидіє над зведеннями (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 132); Нидіти над підручниками.

3. Втрачати сили, ставати фізично слабим. Стара попадя над дочками тремтіла Та посагу скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла В великій гризоті й турботах дрібних (Леонід Первомайський, II, 1958, 375); Вона боязко, турботно придивлялася до Зінька — як йому: чи легшає? Чи видужує? А він усе кволився, все нидів (Борис Грінченко, II, 1963, 488); // В'янути, сохнути (про рослини). На вікні ниділа в горщику миршава квітка (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 66).

4. рідко. Набридливо скаржитися на що-небудь; нарікати, нити. — Хто ж розкує нашого духа? .. — нидіє Іваницький, похитуючи, як немовля, головою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 43).

Український тлумачний словник:

НИДІТИ -ію, -ієш, недок.

  1. Вести бездіяльне, позбавлене мети, сенсу, духовних інтересів життя; животіти. || Знемагати, нудьгуючи від бездіяльності, марнуючи час.
  2. Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. || без додатка і над чим. Знемагати, зазнавати душевної муки, довго й одноманітно здійснюючи, виконуючи що-небудь. Нидіти над підручниками.
  3. Втрачати сили, ставати фізично слабим. || В'янути, сохнути (про рослини).
  4. рідко. Набридливо скаржитися на що-небудь; нарікати, нити.

Словопедія: НИДІТИ - ЖИВОТІТИ, нудити світом; (на самоті) нудьгувати; (над чим) гибіти; (слабнути) в'янути, сохнути.

Ілюстрації

Нидіти - 1.jpg


Нидіти - 2.jpg


Нидіти -3.jpg


Джерело

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 563.