Невгавати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Невгава́ти, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.