Небожа

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Небожа, -жа́ти, с. 1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала. МВ. І. 19. 2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати. Гол. І. 133. 3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Лукаш. 16. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Шевч. 212. Ум. Небожатко, небожаточко.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕБОЖА, ати, сер. 1. Зменш.-пестл. до небіж і небога. Грицько так і покинув своїх [дітей] на ніч у сестри, бо другого дня треба було їхати рано, то тітка й зоставила в себе небожат (Борис Грінченко, II, 1963, 406); В Яготині Шевченко зробив.. оригінальні портрети В. Рєпніної, дітей — небожат княжни (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 125). 2. тільки мн., пестл. Звертання старшого до молодших. Веселі небожата!.. Я байку розкажу — послухайте, хлоп'ята! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 129); Для вас, небожата, в ідей така наука: ніколи не підіймай на сміх бідного чоловіка (Іван Франко, IV, 1950, 66). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 249.НЕБОЖА, ати, сер.

Орфографічний словник української мови

небожа́ іменник середнього роду, істота


Ілюстрації

Лар7.jpg Лар8.jpg Лар9.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання