Нашивка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

На́шивка, -ки, ж. Кусокъ холста, которымъ подшивается спина и плечи сорочки для прочности. Гол. Од. 65. Желех.

Орфографічний словник української мови

На́ши́вка іменник жіночого роду

Публічний електронний словник української мови

НА́ШИ́ВКА, и, ж.

1. Смуга або шматок тканини, шкіри і т. ін., нашитий поверх чого-небудь. На покуті сиділа Килина в білому кожусі з червоними й зеленими нашивками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259); Блискучі ремінні нашивки на плечах і на ліктях чорної куртки робили його схожим на якогось королевича (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 16).

2. Один із знаків розрізнення військових звань. Він був дуже гарний у цьому військовому одязі, з усіма нашивками й шевронами (Собко, Стадіон, 1954, 158); Харкевич не розбирався в моряцьких нашивках і не знав, яке у нього [моряка] звання (Голов., Тополя.., 1965, 12).

3. Почесний знак, що видається військовим за поранення чи за надстрокову службу. Ордени Вітчизняної війни першого і другого ступеня та два ордени Червоної Зірки прикрашали праву сторону кітеля [Нерчина], й на лівій дві нашивки свідчили про два важких поранення (Рибак, Час.., 1960, 26).


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словопедія

3.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 240.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31889-nashyvka.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/125005.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нашивка