Насінина

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Насінина, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Константиногр. у.

Словник української мови

НАСІНИ́НА, и, жін., бот. Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. У вівса всі насінини міцно з'єднані з гілочками волоті (Бур'яни і боротьба з ними, 1957, 27); У плоді яблуні може бути десять і більше насінин (Ботанічний журнал, X, З, 1953, 17); В одному конверті Іван Володимирович знайшов кілька насінин (Олександр Довженко, I, 1958, 418). 2. Зерно гарбуза, соняшника і т. ін., вживане як ласощі. Раз по раз насінину за насіниною вона одно кидала у рот і, як миша, трощила своїми дрібними зубами (Панас Мирний, III, 1954, 235); Зернятко з насінини вигризається, а лушпиння — плюх, плюх... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 536).

Універсальний словник-енциклопедія

НАСІНИНА генеративний орган насінних рослин; утворюється з насінного зачатка; складається із зародка, ендосперму або перисперму та шкірки; ендоспермова тканина містить поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), є також н., які беруть поживні речовини з листя (капуста); багато н. мають вел. економічне значення (пшениця, соняшник); н. голонасінних рослин голе, покритонасінних - вкрите оболонкою.

Джерела та література

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 519.

2.Cловник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 187.

3.УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/29/53405/16399.html http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31393-nasinyna.html http://ukrlit.org/slovnyk/насінина