Намір

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Намір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. Без наміру. Ненамѣренно.


Академічний тлумачний словник

НАМІР, у, чол. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Панас Мирний, III, 1954, 55); Антон.. вперто здійснював свій намір добратися до міста (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 133).

Словник синонімів

Намір (бажання зробити щось) думка, замір.

Орфографічний словник

Намір Іменник чоловічого роду.


Джерела та література

1.Словопедія

2.Тлумачний словник Бориса грінченка

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/35/53405/122304.html

http://slovopedia.org.ua/31/53405/28524.html

http://sum.in.ua/s/namir

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30850-namir.html