Надвір’я

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Надвір’я, -р’я, с. Надворье. Діти бігали по надвір’ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір’ю. Мет. 175.

Академічний тлумачний словник

НАДВІ́Р'Я, я, сер. Обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Тарас Шевченко, II, 1953, 256); Вантажні машини та підводи одна по одній вирушають з надвір'я (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 371).


Орфографічний словник

Надвір'я Іменник середнього роду.


Джерела та література

1.Словопедія

2.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 64.

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/35/53405/119993.html

http://sum.in.ua/s/nadvir.ja