Навиворіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Навиворіт, нар. Наизнанку, навыворотъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАВИ́ВОРІТ, присл. Лицьовим боком всередину, а внутрішнім назовні. Хороший, як Микитина свита навиворіт (Укр.. присл., 1955, 113); — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (Н.-Лев., III, 1956, 170); * Образно. Що одзовізм є меншовизмом навиворіт, що він неминуче веде теж до ліквідаторства, тільки трохи іншого виду, в цьому не може бути сумніву (Ленін, 15, 1949, 404); // розм. Те саме, що навпаки́. Ані одна мрія молодості не справдилася, все сталось якраз навиворіт (Март., Тв., 1954, 322); — У людей усе як треба, А у нас навиворіт? (Воскр., З перцем!, 1957, 105).
Ілюстрації
|
|
|
