Набіляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Зміст
Словник української мови у 20 томах
Натякати. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою.
Ілюстрації
|
|
