Набубніти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках НАБУБНЯВІТИ, іє, док. 1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви... (Коцюб., І, 1955, 75); Катерина стоїть на причілку проти сонця, взяла в руку галузку яблуні, що набубнявіла, почувши весну (Чорн., Визвол. земля, 1950. 8).

2. Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. Для яровизації насіння намочують у воді.. Коли насіння набубнявіє і почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 78).

3. Набрякнути, опухнути. Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи, боляче ворухнувся куточок рота (Рудь, Гомін.., 1959, 48); Клинцювате, старанно виголене обличчя неначе набубнявіло і було ніздрювате, як почорнілий весінній сніг (Стельмах, Вел. рідня, 1951. 688).

Ілюстрації

Набубніти 10.04..jpeg Набубніть 2.04.24.jpg


Джерела та література

НАБУБНЯВІТИ. Тлумачний словник української мови URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата звернення: 10.04.2024)