Набрівник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Набрівник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.

Орфографічний словник української мови

Набрі́вник іменник чоловічого роду

Публічний електронний словник української мови

Набрі́вник, ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словопедія

3.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29602-nabrivnyk.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/118960.html

http://ukrlit.org/slovnyk/набрівник