М’якшати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

М’я́кшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м’якшає. Драг. 1. Ставати м'якшим, утрачати твердість. Сніг м'якшає, лід дірчавіє, чорніє (Панас Мирний, I, 1949, 323); Метал піддається, м'якшає і набирає точної потрібної форми (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 5). 2. перен. Ставати менш суворим, поступливішим, добрішим. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала (Панас Мирний, I, 1949, 363); Всеволод м'якшає на обличчі, щиро й довірливо дивиться конюшому у вічі (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 25).