Мішок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. Мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = Міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІШОК, шка, чол. 1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому З сокирою й мішком (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 72); Вона латала мішок для харчів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368); * У порівняннях. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Панас Мирний, III, 1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Яків Качура, Вибр., 1953, 140). Повітряний мішок — незаповнене місце всередині чого-небудь. Подрібнену масу [силосу] добре ущільнюють, щоб в ній не було повітряних мішків (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 261); Кричить [квакша] голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні мішки (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 40); Речовий мішок — невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування. На спині [курсантів] скатка шинелі, речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); Митяй господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало, ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 490); Спальний мішок — утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях. Першу партію спальних мішків випустила Хустська фабрика спортивно-галантерейних виробів (Радянська Україна, 12.II 1971, 4); Коли побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеликий розбірний мисливський будиночок, з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Остап Вишня, II, 1956, 234). Грошовий (золотий) мішок: а) багата людина; б) багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка.. вийшла з-під пера Тобілевича (Максим Рильський, III, 1956, 276); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні від приватної власності, від грошового мішка («Єсть на світі доля...») (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 58); Кота в мішку купувати див. кіт; Мішком (висіти і т. ін.); Мішок мішком — незграбно, мішкувато. Заяложене дране убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого стану [Марини] (Панас Мирний, III, 1954, 227); — Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] — мішок мішком (Леся Українка, III, 1952, 602); Мішком з-за рогу прибито (вдарено); Як (мов, немов і т. ін.) мішком [із-за рогу] намаханий (прибитий) — недоумкуватий, чудний або дивний (про людину). Нарешті всі чомусь зійшлися на тій думці, що його «мішком з-за рогу вдарено», і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 164); — Чого він [вершник] такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 413); Мов (немов і т. ін.) мішок розв'язався з чим — дуже багато, ціла злива чого-небудь. Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (Степан Васильченко, II, 1959, 137); Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами.. і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова на нещасний тернопільський конвент (Іван Франко, II, 1950, 170); Торба лиха і мішок біди — дуже багато неприємностей. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, І, 1962, 629); Як (мов, немов і т. ін.) [горох] з мішка (сипатися, посипатися, сипнути і т. ін.) — з'являтися в дуже великій кількості, у великій мірі. У той день вони [рекорди] сипалися, як з мішка (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 136); Запитання посипалися, як з мішка, Тане не встигав відповідати (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 215); Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлу ся (Олекса Стороженко, I, 1957, 58); Як раки з мішка — у різні боки (розбігатися, розтягатися, розлазитися тощо). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки, — гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 84). 2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3—5 пудам). Дід брав за літо по п'ятаку од вівці.. та ще хліба мішків п'ять (Панас Мирний, I, 1949, 154); — Грошей не беру, тільки пашню. — Багато? — Мішок пшениці (Михайло Стельмах, II, 1962, 123). 3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин та рослин. У роті [мартишок] є защічні мішки, куди тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи, поїдають її (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 165); У фазі розвитку жіночої квітки, коли віночок вже опав, у зав'язях.. ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що з певних.. причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 38). Мішки під очима — набряки під очима. У неї все ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя: жовті мішки скачуть під злими очима (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою, жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 133). 4. військ. Повне оточення (військових частин). Як на галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве встигши вискочити з кримського мішка (Олесь Гончар, II, 1959, 84); — Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу (Олександр Довженко, I, 1958, 152). [Кам'яний] мішок — низька, тісна камера у в'язниці, а також в'язниця взагалі. Тепер я тут, серед цих стін, як звір у пастці.. Як? гинути тут... у цьому мішку.., коли там воля... робота... товариші... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 187); Карцер був страховиськом для всіх: кам'яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 150); — А ми ж де є? — допитуюся. I тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті, а на соломі, в якомусь кам'яному мішку (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 54).

Матеріал з Вікіпедії

Мішок — зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; упаковка. Мішки призначаються для складування, перенесення і транспортування різноманітних сипучих будматеріалів, харчових продуктів тощо. Зазвичай вони шиються з грубої, міцної тканини (рогожа, мішковина), паперу, шкіри, синтетичних матеріялів.

Перевагою мішка перед іншими ємностями є вкрай малі маса і обсяг порожнього мішка в порівнянні з вантажем, що поміщають в нього, а також дуже малі габарити згорнутого мішка. Крім того, мішок зазвичай дешевше інших контейнерів тієї ж місткості.

До недоліків можна віднести низьку міцність на прокол і незручність перенесення заповненого мішка. При додаванні ручки, пари ручок або ременя мішок перетворюється на найпростішу сумку.

Материал из Википедии

Мешо́к — упаковка, сшитая из мягкого материала, имеющая переменную геометрическую форму и при необходимости — завязки. Мешки предназначаются для складирования, переноски и транспортирования разнообразных сыпучих стройматериалов, пищевых продуктов и т. п. Обычно они шьются из грубой, прочной ткани (рогожа, мешковина), бумаги, кожи, синтетических материалов.

Преимуществом мешка перед другими ёмкостями является крайне малые масса и объём пустого мешка по сравнению с помещающимся в него грузом, а также очень малые габариты свёрнутого мешка. Кроме того, мешок обычно дешевле других контейнеров той же вместимости.

К недостаткам можно отнести низкую прочность на прокол и неудобство переноски заполненного мешка. При добавлении ручки, пары ручек или ремня мешок превращается в простейшую сумку.

"Словопедія"

МІШОК міх, лантух, торба, (для оброку) рептух; (дорожній) саквояж; (повітряний) порожнина, (в атмосфері) яма; (під оком) набряк; В-Й оточення, котел.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МІШО́К, шка, ч.

1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Гл., Вибр., 1951, 72); Вона латала мішок для харчів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368); * У порівн. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Мирний, III, 1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Кач., Вибр., 1953, 140).

Повітря́ний мішо́к — незаповнене місце всередині чого-небудь. Подрібнену масу [силосу] добре ущільнюють, щоб в ній не було повітряних мішків (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 261); Кричить [квакша] голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні мішки (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 40); Речови́й мішо́к — невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування. На спині [курсантів] скатка шинелі, речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); Митяй господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало, ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Тют., Вир, 1964, 490); Спа́льний мішо́к — утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях. Першу партію спальних мішків випустила Хустська фабрика спортивно-галантерейних виробів (Рад. Укр., 12.11 1971, 4); Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеликий розбірний мисливський будиночок, з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Вишня, II, 1956, 234).

◊ Грошови́й (золоти́й) мішо́к: а) багата людина; б) багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка.. вийшла з-під пера Тобілевича (Рильський, III, 1956, 276); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні від приватної власності, від грошового мішка ("Єсть на світі доля…") (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 58); Кота́ в мішку́ купува́ти див. кіт; Мішко́м (ви́сіти і т. ін.); Мішо́к мішко́м — незграбно, мішкувате. Заяложене дране убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого стану [Марини] (Мирний, III, 1954, 227); — Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] — мішок мішком (Л. Укр., III, 1952, 602); Мішко́м з-за ро́гу прибито́ (вда́рено); Як (мов, немо́в і т. ін.) мішко́м [із-за ро́гу] нама́ханий (приби́тий) — недоумкуватий, чудний або дивний (про людину). Нарешті всі чомусь зійшлися на тій думці, що його "мішком з-за рогу вдарено", і перестали звертати на нього увагу (Тют., Вир, 1964, 164); — Чого він [вершник] такий? — Паче намаханий із-за рогу мішком (Панч, Гомон. Україна, 1954, 413); Мов (немо́в і т. ін.) мішо́к розв’язався з чим — дуже багато, ціла злива чого-небудь. Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня… (Вас., II, 1959, 137); Немов мішок розв’язавсь з усякими виговорами: і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова на нещасний тернопільський конвент (Фр., II, 1950, 170); То́рба ли́ха і мішо́к біди́ — дуже багато неприємностей. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Стельмах, І, 1962, 629); Як (мов, немов і т. ін.) [горо́х] з мішка́ (си́патися, поси́патися, сипну́ти і т. ін.) — з’являтися в дуже великій кількості, у великій мірі. У той день вони [рекорди] сипалися, як з мішка (Собко, Біле полум’я, 1952, 136); Запитання посипалися, як з мішка, Ганс не встигав відповідати (Собко, Запорука.., 1952, 215); Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся (Стор., І, 1957, 58); Як раки з мішка — у різні боки (розбігатися, розтягатися, розлазитися тощо). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки, — гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84).

2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3 — 5 пудам). Дід брав за літо по п’ятаку од вівці — та ще хліба мішків п’ять (Мирний, І, 1949, 154); — Грошей не беру, тільки пашню. — Багато? — Мішок пшениці (Стельмах, II, 1962,123).

3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин та рослин. У роті [мартишок] є защічні мішки, куди тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи, поїдають її (Зоол., 1957, 165); У фазі розвитку жіночої квітки, коли віночок вже опав, у зав’язях.. ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що з певних.. причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 38).

Мішки́ під очи́ма — набряки під очима. У неї все ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя: жовті мішки скачуть під злими очима (Коцюб., II, 1955, 118); Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою, жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (Хижняк, Тамара, 1959, 133).

4. військ. Повне оточення (військових частин). Як на галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве встигши вискочити з кримського мішка (Гончар, II, 1959, 84); — Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу (Довж., І, 1958, 152).

[Кам’яни́й] мішо́к — низька, тісна камера у в’язниці, а також в’язниця взагалі. Тепер я тут, серед цих стін, як звір у пастці.. Як? гинути тут… у цьому мішку.., коли там воля… робота… товариші… (Коцюб., II, 1955, 187); Карцер був страховиськом для всіх: кам’яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Хижняк, Тамара, 1959, 150); — А ми ж де є? — допитуюся. І тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті, а на соломі, в якомусь кам’яному мішку (Логв., Давні рани, 1961, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 762.

Мішо́к, шка́, м.

1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. Мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373.

2) = Міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.

«Словники України on-line»

мішо́к – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина називний мішо́к мішки́ родовий мішка́ мішкі́в давальний мішку́, мішко́ві мішка́м знахідний мішо́к мішки́ орудний мішко́м мішка́ми місцевий на/у мішку́, мішко́ві на/у мішка́х кличний мішку́* мішки́*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

мішок англійська Переклад на англійську:

sack

(Noun  )  (verb, noun   ) 

bag for commodities or items

bag (verb, noun )

Словник лемківскої говірки

мішок -шка, ч. Пт. Зшите з грубого полотна вмістилище для сипких тіл і різних речей.

ЯНДЕКС словари

мішок Существительное мешок; (о большой таре) куль

Русско-украинский словарь устойчивых выражений

МЕШОК Был бы мешок, а деньги будут; были бы руки, а мешки будут.

Аби гроші, мішок буде. Пр. Аби я був, гроші будуть. Пр.

Золотой мешок; денежный мешок (перен.).

Золотий мішок (міх); золота торба; торба з грішми; торба грошей; грошовитий чоловік; багатиня (багачище); дука; дука-срібляник; на всю губу багатир (багатій, багач).

Покупать, купить кота в мешке.

Купувати, купити кота в мішку (у торбі).

Сидеть мешком (разг.).

Висіти, як мішок (як лантух); мішком (лантухом) висіти; наохляп звисати (іноді стояти). || На ній плаття наохляп стоїть. Сл. Гр.

Точно (словно) из-за угла мешком ударенный (прибитый).

Як (наче, мов) із-за рогу мішком прибитий.

Шила в мешке не утаишь.

Шила в мішку не втаїш (не сховаєш). Пр. Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне. Пр. Вийде наверх, як олива на воді. Пр.


Ілюстрації

Мішок.jpg Мішок1.jpg Мішок2.jpg Мішок3.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=q4PodkVOlO4 https://www.youtube.com/watch?v=AyNmenzF9K8

Цікаві факти

Великі талісмани.Фен-Шуй

Хотей з полотняним мішком

Мета талісману

Хотей (Полотняний мішок) - популярний персонаж нецке, один з найпоширеніших талісманів, бог щастя, спілкування, веселощів і благополуччя. Хотей визначає людські долі і допомагає у здійсненні заповітних бажань.

Відомо кілька варіантів зображення Хотей - він може тримати злитки золота, монети, посох, перлину, мішок з багатством. Хотей може вести приводу ного коня, гпндаэсящего удачу в збагаченні.

Вважається, що статуетка сидить Хотей - жіночий талісман (иньскяй), а танцюючий або стоїть бог - чоловічий (янський). Не забувайте про умовності цих правил, та Хотей вам допоможе.


Активізація талісману

Щоб активізувати дію талісмана, потрібно потерти фігурку по животу триста разів, думаючи про задуманому.


Легенда свідчить

Зображення Хотей пов'язано з конкретним персонажем, що жив у Китаї в кінці X століття, - маленьким товстим ченцем на ім'я Ци-Ци, який мандрував з великим полотняним мішком і чотками. Для народів Сходу живіт - притулок душі, і прийшов з Китаю товстун Хотей-осе однозначно зв'язується ними з душевною широтою і щедрістю. Легенда свідчить, що там, де він з'являвся, до людей приходила удача, здоров'я і добробут. Якщо хто-небудь запитував, що знаходиться в мішку, він відповідав: «Там у мене весь світ». Вважається, що Хотей є еманацією прийдешнього Будди - Майтреї. Одного разу, будучи літньою, сидячи біля якогось храму, Хотей сказав: «Ех, люди, люди, не впізнали ви мене. А адже я Буд-так-Майтрейя». В буддизмі пришестя Будди-Майтреї розуміється як впорядкування Всесвіту, як досягнення світової гармонії і наступ ери процвітання і благополуччя для людей. У XVII столітті Хотей, як втілення щастя і безтурботності, був канонізований в Японії і став одним із семи богів щастя.


Розповідь майстра Фен-Щуй

Статуетку можна розмістити у передпокої, біля вхідних дверей (тоді вона принесе пошану і повагу), або у південному секторі (що принесе вам визнання), а краще всього на самому видному і почесному місці в домі, незалежно від зон. Якщо у вас кілька фігурок, то тоді розумно розташування по зонах, в залежності від символіки предметів, які тримає Хотей. Скажімо, золото і монети - сектор багатства, бамбук - здоров'я, перлина мудрості і т. д. Більше читайте тут: [посилання http://bibliograph.com.ua/fen/11.htm]