Мізок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Мізок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІ́ЗОК, зку, чол., діал., заст. Мозок. Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта (Іван Котляревський, І, 1952, 226); Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху? (Павло Грабовський, I, 1959, 595); В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 628).

  • Вправляти (вправити) мізок (мізки) кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). Одного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425);
  • Крутити (покрутити) мізком (мізками) — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142);
  • Сушити мізок (мізки) — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); — А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).

Фразеологічний словник української мови

МІЗОК

  • вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки) кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. — Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк (І. Драч); Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили (О. Корнійчук).
  • крути́ти мізки́ кому і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками (М. Ю. Тарновський).
  • крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах); — Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький).
  • розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало! (Панас Мирний); Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець (М. Ю. Тарновський); Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький (М. Коцюбинський); Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?.. (І. Рябокляч).

Аудіо

Вимова слова: мозок.

Ілюстрації

58222.jpg Original-2118931383.jpg 1114444.jpg Impuls.jpg

Медіа

Цікаві факти

  1. Наша короткострокова пам’ять може запам’ятовувати одночасно лише сім об’єктів.
  2. Розумова робота не стомлює мозок.
  3. Регулярна робота мозку дозволяє запобігти його захворюванню.
  4. Мозок прокидається довше за тіло.
  5. Мозку легше розуміти мову чоловіків, ніж жінок.

Див. також

Клітинні нейронні мережі

Церебралізація

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Фразеологічний словник української мови