Мушкет

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Чуб. V. 86. Ув. Мушкетюга.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.

Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Павло Чубинський, V, 1874, 86);

[Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Борис Грінченко, II, 1963, 541);

Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 329).

Етимологія слова

Етимологічний словник Крилова

Назва цієї древньої вогнепальної зброї запозичена через польську з французької, де mousquet походить від латинського musca - "муха".

Ілюстрації

Mushket22112017.jpg Mushket4-22112017.jpg Mushket2-22112017.png Photoicon.png

Медіа

Цікаво знати!

Мушкéт, гаківниця - ручна вогнепальна зброя з ґнотовим замком. Калібр 20-23 мм, дальність стрільби до 250 м. В кін. 17 — поч. 18 ст. замінені кременевими рушницями. В англомовних країнах мушкетами називалися всі гладкоствольні рушниці (англ. Musket). В Україні козаки називали мушкети гаківницями, які відрізнялися методом кріплення: під час стрільби кріпилися до стіни, борту судна або брустверу спеціальним гаком, який було розташовано на прикладі[1].

Мушкети спочатку використовувалися в Китаї при династіях Мін і Цін, принаймні, починаючи з XIV століття. Знамениті яничари в Османській імперії використовували мушкети, також починаючи з XIV століття. У Європі мушкети з'явилися вперше в Іспанії на початку XVI століття.

Іноземні словники

Мушкет - musket [ ˈmʌskɪt ][2]