Муругий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Муругий, -а, -е = Моругий. Муругі або чорні свити. О. 1862. IX. 68. Ой ну, коте муругий! Мил. 42. Лежав у бур’яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МУРУ́ГИЙ, а, е, розм. Темно-сірий із темними смугами; мурий (у 1 знач.). Лежав у бур'яні бровко муругий (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Круторогі воли, помахуючи муругими головами, протюпали мимо корівника (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 113).

Ілюстрації

Муругий.jpg Муругий2.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 830.

http://sum.in.ua/p/4/830/2

Зовнішні посилання