Мораль
Мораль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Сучасні словники
МОРА́ЛЬ, і, жін. 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в «Основах суспільності» і в повісті «Для домашнього вогнища», робота інтелігента серед.. народної маси.. — от що служить темою більших Франкових повістей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39); Член партії повинен: ..додержувати принципів комуністичної моралі, ставити суспільні інтереси вище особистих (Статут КПРС, 1961, 4).
2. Повчальний висновок із чогось. — Ні, кінця казочці історія поки не дописала, проте мораль свою казочка має, — скинув ясним оком Іван (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170); Мораль, авторський присуд не завжди потрібні, якщо думка автора чітко проступає в ході подій твору, постає із взаємин персонажів (Літературна газета, 1.VIII 1958, 3). 3. розм. Повчання, настанови, поради.
♦ Читати (прочитати і т. ін.) мораль — повчати, давати настанови, поради. — Слухайте, Алло Михайлівно, я не буду читати вам мораль, бо все одно ви її слухати не будете (Леся Українка, III, 1952, 610); Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль: для панни се не випадає і те не випадає (Іван Франко, IV, 1950, 255).
МОРАЛЬ - (засади поведінки) етика; (у байці) повчання, висновок; ЖМ. нотація, напучення, напоумлення, п. молитва.
Мораль — система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Філософ Джеремі Бентам зауважив, що мораль “у найзагальнішому розумінні — це вчення про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя”.
Моральні потреби — це потреби спілкування з іншими людьми за встановленими (прийнятими) правилами поведінки. Мораль завжди носить соціально-груповий характер: мораль сім'ї, мораль соціальної групи. Мораль нав'язується особистості ззовні у формі певних норм та правил. Оцінка моральної поведінки виходить із соціального оточення.
Мораль у психології:
Мораль — частина психологічної структури особистості (моральні засади — відповідник моралі на суспільному рівні), яка забезпечує ціннісну оцінку явищ у неусвідомлюваний для індивідуума спосіб. Мораль формується на основі "психологічних рефлексів", що виробляються внаслідок тривалої дії страху соціального суду, та неусвідомлюваних механізмів психологічного захисту. Переважно користується нейтральною пригнічувальною дією, в критичних моментах провокує негативні емоції та рідше задоволення від слідуванням власним цінностям (складний психологічний процес поєднання потреб та контролю).
Мораль у юриспруденції:
Мораль — один з основних способів соціальної неформальної регуляції дій людини. Мораль і право тісно переплітаються. Моральні норми суспільства, яке домінує у державі втілюються в законодавчих актах. І моральні, і правові норми є соціальними. Спільним для них є те, що обидва види слугують для регулювання і оцінки вчинків індивіда. До відмінностей можна віднести: 1) право розробляється державою, мораль — суспільством; 2) право закріплене в державних актах, мораль — ні; 3) за порушення норми права передбачаються санкції держави, за порушення норми моралі — суспільний осуд та критика.
Мораль у політиці:
Це сукупність норм і зразків політичної поведінки, яка створює можливість оцінювати її на підставі критеріїв добра і зла. Моральність політична є наслідком конкретних суспільних умов, до складу яких входять рівень розвитку суспільства, його культурні досягнення, відкритість або закритість щодо впливів інших культур тощо. Формулюючи окремі критерії оцінки політичних дій, М.п. посилається на універсальні гуманістичні цінності, на цінності релігійні, на цілі політичних дій або інтереси індивідів чи великих суспільних груп. Різнорідність основ критеріїв оцінки створює умови для появи моральних дилем політичної діяльності, які можуть призвести до глибоких суспільних конфліктів. Етика переконань потребує від людини лише таких дій, які відповідають вимогам норм моралі. Етика відповідальності потребує від політика оцінювати не лише моральну якість своїх дій, але й їх суспільно-політичні наслідки. Політик, на відміну від приватних осіб, відповідає не лише перед судом своєї совісті, але й несе відповідальність перед суспільством, доля якого значною мірою залежить від його рішень і дій.
Іншими мовами
Мораль (рус) — принятые в обществе представления о хорошем и плохом, правильном и неправильном, добре и зле, а также совокупность норм поведения, вытекающих из этих представлений.
Происходит от лат. moralis «моральный, нравственный», из mos (род. п. moris) «нрав, обыкновение, обычай», далее из неустановленной формы. Термин moralis введен Цицероном как калька с др.-греч. ἠθικός «нравственный, этический».
Morality (Eng) - A set of social rules, customs, traditions, beliefs, or practices which specify proper, acceptable forms of conduct.
From Anglo-Norman moralité, Middle French moralité, from Late Latin moralitas (“manner, characteristic, character”), from Latin mōrālis (“relating to manners or morals”), from mos (“manner, custom”).
Moral (Deu) - die Wertvorstellungen und guten Sitten einer Gesellschaft oder einer Person; von einer Erzählung, einem Geschehen: daraus zu ziehende Lehre; Militär, auch übertragen: innere Kampfbereitschaft der Truppe
Von lateinisch moralis → la "sittlich" zu lateinisch mos → la (Plural: mores) "Wille, Sitte", dessen Etymologie unklar ist. Möglicherweise besteht Verwandtschaft mit Mut.
Іноземні словники
Morality - noun, plural moralities.
1.conformity to the rules of right conduct; moral or virtuous conduct.
2.moral quality or character.
3.virtue in sexual matters; chastity.
4.a doctrine or system of morals.
5.moral instruction; a moral lesson, precept, discourse, or utterance.
6.morality play.
Ілюстрації
|
|
|
