Молочай

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Молочай, -чаю́ и молочій, -чію, м. Раст. a) Euphorbia cyparissias, б) Е. Esula, в) Е. procera, г) Е. villosa, д) — степовий. Е. nicaensis. ЗЮЗО. І. 122. е) Sonchus asper. Шух. І. 22, ж) — свинський, — горо́дній. Sonchus oleraceus. Шух. І. 22. Вх. Пч. І. 13. з) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. См. Молочак, молочка.

Сучасні словники

Молоча́й (Euphórbia) — найбільший рід рослин родини Молочайні, в ньому налічується, за одними даними, 800, за іншими — понад 1600, за третіми — близько 2000 видів. На території Росії і суміжних країн представлений 160 видами.

Поширення

Представники роду поширені повсюдно, особливо у спекотних субтропічних місцевостях, аридних і літоральних зонах, тобто вони є типовими ксерофітами та термофенами. У тропічній зоні зростає менше видів і зовсім мало їх у холодних областях.

Використання

Медицина Молочай — старовинний засіб народної медицини. Наукову назву молочаю «еуфорбія» дано на честь Евфорба — придворного лікаря нумідійського царя Юби (54 р. до н. е.), який вперше застосував лікувальні властивості цієї рослини. Африканський вид молочаю Euphorbia resinifera, що росте в північно-західній і центральній Африці, використовується в офіційній медицині: це висока, колоноподібна, безлиста, соковита рослина схожа з кактусами роду Cereus; її ребра засаджені пучками міцних колючок. Досягає у висоту 1-го метра і вище. З надрізів, що наносяться рослині на початку осені, рясно стікає молочний сік, що твердне на повітрі і обліплює собою переважно ребра стебла. Він надходить у продаж і в аптеки під назвою «Euphorbium». Ця речовина була відома ще давнім грекам і римлянам, ймовірно, і єгиптянам. Багато видів молочаю застосовуються в народній медицині, хоча їх склад зовсім не вивчений. В Київській Русі молочай застосовували для винищення бородавок, мозолів і плям на обличчі, як проносний і блювотний засіб і для лікування ракових пухлин. На Алтаї в народній медицині використовують молочай альпійський, скельний, волосистий і широкогіллястий у вигляді відварів, настоянок, порошку і в свіжому вигляді. Їх застосовували при сифілісі, хворобах нирок, маткових кровотечах, імпотенції і як кровоочисний засіб. На Алтаї вважається, що молочай корисний при лікуванні раку шкіри і прямої кишки. Зовнішньо свіжим сіком всіх видів молочаю змащують екзему, бородавки, мозолі, родимки і гнійні рани для їх швидкого загоєння. Крім того, сік молочаю в малих дозах є загальнозміцнюючим засобом і продовжує молодість. Широко застосовуються молочаї у сучасній і народній медицині Монголії і Китаю.[8] Рослинництво Використовують у групових посадках, альпінаріях, рідше в регулярних посадках у партері. Деякі види вирощують як кімнатні рослини, зокрема в оранжереях широко культивується молочай прекрасний, який продають у горщиках під назвою «різдвяна зірка» або складають в букети. Молочаї віддають перевагу напівзатінку і легким, плодючим ґрунтам. Розмножують поділом кущів і насінням.

Ілюстрації

Молочай2.jpg Молочай3.jpg Молочай4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://slovopedia.org.ua/29/53404/15954.html http://vseslova.com.ua/word/Молочай_(рід_рослин_сем._молочайних)-66761u http://poradumo.com.ua/133838-molochai-belojіlkovii-dogliad-rozmnojennia-peresadka-hvorobi-sekreti-krasivoї-roslini/

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/Молочай