Молити
Молити, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет.
Зміст
Сучасні словники
МОЛИТИ, молю, молиш, недок., перех. і без додатка. Дуже просити, благати. Моліте господа, дівчата. Моліте господа, щоб мати І вас отак не завдала За генерала, за палати І вас отак не продала (Тарас Шевченко, II, 1953, 224); — Тепер благослови, мати, дітей своїх!.. Моли бога, щоб воювали хоробро, щоб боронили честь лицарську (Олександр Довженко, I, 1958, 225); Просив, молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 357); — Я прийшов утомлений, розбитий, Мовчазний і ніби не живий, Не молить, не плакать, не просити, Я сказав лиш тихо: обігрій! (Максим Рильський, II, 1960, 268).
Господа (бога) молити за кого — що, заст. — просити в бога благополуччя для когось, чогось. Любітеся, брати мої, Украйну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Тарас Шевченко, I, 1951, 379); — Я за тебе буду бога молити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 459); Мореплавці, які вперше проходили тут [у протоці], не один раз молили бога про щасливе повернення (Юрій Яновський, II, 1958, 86); Молити сльозами — плачучи, просити що-небудь. Він радніший би був просити, ..сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний, I, 1949, 310).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
http://credo.pro/2017/08/121648 https://www.jw.org/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8/g201409/%D1%8F%D0%BA-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C/
