Молитва

Існує велика кількість визначень молитви , які не в усьому збігаються один з одним. Проте , можна припустити , що таке визначення буде прийнятним для носіїв різних точок зору: молитва - « важлива частина духовного життя віруючої людини » , звернення « людини до Бога , богам , святим , ангелам , духам , персоніфікованим природним силам , взагалі Вищому Суті або його посередникам » , найважливіше прояв громадської та приватної релігійного життя в словесній або уявної формі, підрозділяється « на славослів'я , прохання і подяки » .

Молитва – це розмова з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа. У нас все від Бога і немає нічого свого: життя, здібності, здоров'я, їжа, все це дається нам Богом. Тому в радості і в смутку, при потребі чи з подякою ми повинні звертатися до Бога.Саме молитва дозволяє відчути радість присутності Бога в нашому житті. Бог поважає та цінить не кількість промовлених молитов, чи їх риторику, вишуканість, мелодійність, чи логічність, а щирість та відкритість наших сердець до молитви, до розмови з Богом. Ми не повинні обмежуватися лише тим часом, коли стоїмо у храмі навпроти ікони чи образу, чи читаючи Святе Письмо. Молитва може повсякденно проникати в усі закутки нашого життя, це нелегка праця, але той, хто намагається молитися постійно, отримує допомогу з небес.

Іншими словами , відповідно до запропонованого визначення , молитва передбачає наявність віри в існування , поряд з видимим , невидимого світу і являє собою звернення ( здійснюване громадським або приватним чином ) до його представників , словесне або уявне , з проханням , подякою або прославленням . З цього визначення зрозуміло , що молитви можуть бути як громадськими , так і приватними . Дана обставина робить можливими громадські богослужіння. Наявність у молитви словесної форми означає можливість записати її . До отриманих записів ( текстам молитов ) також застосовують найменування « молитва» . Тексти молитов можуть бути зібрані в спеціальні книги , призначені як для громадських богослужінь ( богослужбові книги) , так і для приватного використання ( молитовники , інакше звані молитовниками ) . Молитви можуть відрізнятися за змістом і бути хвалебними , подячними , прохальними. Крім того , іноді окремо виділяють такі види молитов , як покаянні і ходатайственной.

Люди молилися Богу, починаючи від Адама, але цікаво помітити, що навіть у Законі Мойсея був заповіді чи конкретних вказівок про молитву. навіть старозавітні пророки не багато говорять про молитовних обов'язки віруючого. Але Христос, як ніхто інший, надавав молитві величезне значення. Він вчить молитися і. Нам потрібно молитися, і нам всім потрібно вчитися молитися - ефективно, цілеспрямовано, по-біблійному.

Однією з основних молитв вважається "Отче наш"

(Баглай Ганна)

Словники

Моли́тва — звернення віруючого до Бога, богів, інших надприродних або асоційованим з Богом істот, а також канонізований текст цього звернення. Молитва часто приймає вид поклоніння, вихваляння, прохання чи просто викладу своїх думок. Молитва також часто приймає форми обряду.

[1]

1. Дія за знач. моли́тися 1; моління. Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч(Коцюб., II, 1955, 175); Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати(Тулуб, В степу.., 1964, 130). ◊ Твої́ми (ва́шими) моли́твами, жарт. — відповідь на запитання про здоров’я, успіхи. [Ковшик:] Як твоє здоров’я? [Романюк:] Твоїми молитвами живу (Корн., II, 1955, 269). 2. Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими при зверненні до бога, до святих. Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно (Вовчок, VI, 1956, 242); Упавши навколішки, чернець пошепки проказував молитви (Донч., II, 1956, 26); * У порівн. Дубіють мокрі ноги, та чоловік не помічає цього: тихо, як сівач, переходить з одного урочища на друге, урочисто, наче молитву, шепочучи свої аршини (Стельмах, І, 1962, 376). ◊ Моли́тву чита́ти — дорікати. [Храпко:] А то все що на шармака воно [добро] доводиться[дістається], нетруджена копійка до рук доходить! [Галя:] Та буде вже, папо, цю молитву читати(Мирний, V, 1955, 136).

Ілюстрації

Цікаві факти

У дгармічних релігіях - буддизмі та індуїзмі молитва здійснюється шляхом повторення святих імен Бога - джапи. ершими плодами молитви, за святителем Ігнатієм (Брянчаниновим) є увага і розчулення. Єпископ Ігнатій твердить: «Ці плоди появляються перш за всі інші від всякої правильно здійснюваної молитви, головним чином же від Молитви Ісусової, вправа якою вище псалмоспіву та іншого молитвослів'я. Від уваги породжується розчулення, і від розчулення поглиблюється увага. Вони посилюються породжуючи одна одну… Як і правдива молитва так і увага і розчулення є Божими дарами». Відчуття присутності Божої теж є одним із плодів молитви. «Якщо у нас під час молитви чи читання Священного Писання пробуджується відчуття присутності Божої — це великий благодатний дар», пише архієпископ Павло. Говорять про теплоту сердечну і душевний мир як плоди молитви. Святитель Григорій Нісський серед плодів молитви називає простоту, любов, смирення, терпіння і незлобивість. Тобто молитва поступово преображає людину, робить її подібною Богові. Наскільки молитва несумісна з ненавистю чи неприязню до ближніх, настільки ж вона тісно пов'язана з любов'ю і співчуттям, які теж є її плодами. За словами преподобного Ісаака Сирина серце правдиво молячого запалюється любов'ю до всіх людей, навіть ворогів і єретиків, до всього Божого творіння. Тобто молитва веде до повного преображення всієї людини, її кардинальній переміні до кращого. Це по суті і є головним плодом молитви. Єпископ Іларіонпише, що якщо людина молиться, але не стає кращою, коли вона вичитує канони та акафісти, але залишається холодною і кам'яносердою, це означає що її молитва ще не принесла належного плоду. Християнину необхідно тому завжди піклуватися, щоби все його життя відповідало молитві, тобто щоби воно стало непрестанним «ходінням перед Богом».