Мокнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мокнути, -ну, -неш, гл. = Мокти.

Сучасні словники

1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Іван Франко, VIII, 1952, 88); — Годі тобі у воді мокнути. Лізь у шлюпку (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 136);

2. тільки 3 ос. Лежати у воді або в якій-небудь іншій рідині для набуття певних властивостей. Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Панас Мирний, I, 1954, 222); Мокнув у спирті шафран, гостро лоскочучи ніздрі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359); На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці, а другі, малосольні, кухар повісив у димарі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219).

3. тільки 3 ос. Виділяти гній, сукровицю, лімфу (про рану, шкірну хворобу тощо). Рана мокне.

Ілюстрації

Мокнути2.jpg Мокнути1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання