Млоїти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Млоїти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Каменец. у. [[Категорія:Мл]МЛО́ЇТИ, млоїть, недок. 1. перех. і без додатка. Викликати відчуття млості (у 1, 2 знач.). І тихий смуток, і радість, і якесь каяття млоїли мені серце (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 211); Незвична тиша і парке повітря млоїли і хилили до сну (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 147); І знову щось темне підіймалося в ньому, .. стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275). 2. безос. Нудити. — Це, мабуть, дядьку, від солодких ягід млоїть вас... (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 14). На серці млоїть — стає негарно. Кашель перестав сливе зовсім, тільки на серці частенько млоїть (Леся Українка, V, 1956, 340)

Ілюстрації

EYQ0yLcNBlc.jpg

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання