Мертвіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мертвіти, -вію, -єш, гл. Мертвѣть. Старий дожидав як дожидав! і мертвів, і оживав. МВ. II. 195.

Сучасні словники

МЕРТВІТИ, ію, ієш, недок.

1. Поступово втрачати ознаки живого; ставати мертвим, нерухомим. Смерть вже за плечима. Старий дожидав [Катрі] — як дожидав! І мертвів і оживав.. На завтра і вмер він (Марко Вовчок, I, 1955, 251); Всім нам смерть уготована, її не уникнеш... значить, не треба передчасно мертвіти... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 372); // Те саме, що ціпеніти. Вони [гості] теж почали по черзі гладити леопардову шерсть, далеко витягуючи руки, внутрішньо мертвіючи перед звіром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 93); // Втрачати чутливість, рухомість; німіти (про частини тіла). Мертвіють руки і ноги.

2. перен. Позбавлятися всього живого. Хіба мертвіють ночі літні, Коли діброви гаснуть в снах? (Павло Усенко, Листя.., 1956, 36).

3. Ставати тьмяним, блідим; згасати (про світло, освітлений предмет). Десь на сході, над самим горизонтом вони [зірки] вже сором'язливо починають стухати, і чорне величне свічадо як в'яне, неначе мертвіє від того й блякне (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 161).

4. перен. Ставати відірваним, далеким від життя. Вдень я плентавсь мов у сні, Мертвіла думка (Іван Франко, X, 1954, 206); Внаслідок «бюджетного існування» — газета сохне й мертвіє, теряє [губить] всякий ґрунт (Василь Еллан, II, 1958, 47).

Ілюстрації

Photo 2018-10-25 19-50-27 (3).jpg Photo 2018-10-25 19-50-27 (2).jpg Photo 2018-10-25 19-50-28.jpg Photo 2018-10-25 19-50-27.jpg

Медіа

. . .

Див.також

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8+

Іншими мовами

Мертвіти - Dead(англ.),

Мертвіти - Mort(франц.),
Мертвіти - Tot(німеч.),
Мертвіти - 死んだ(япон.).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.