Мекекекати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.