Малезний
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАЛИ́Й, а, е; вищ. ст. менший, а, е.
1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки загрубілі... Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41); // Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); В СРСР велику увагу приділяють використанню великих і малих рік (Фізична географія, 5, 1956, 49); // Невисокий, низький. Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347); Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Юрій Яновський, II, 1958, 115); // Неширокий, вузький. На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка, II, 1951, 185); // Меншого, ніж треба, розміру. Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Номис, 1864, № 11130); // Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін. Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала енергетика; Малі планети.
Мала вода — низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Іван Франко, III, 1950, 7).
2. Невеликий кількісно; нечисленний. Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (Іван Франко, XIII, 1954, 369); // Невеликий сумою (про гроші). Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 210); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 155).
3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу). Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Тарас Шевченко, II, 1953, 178); [Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (Карпенко-Карий, II, 1960, 75). 4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній. Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 260); Льон не зійшов, погоріли коноплі... Чим-то обшиє вона [мати], облата Діти малії (Іван Манжура, Тв., 1955, 42); — Охо-хо-хо-хо ... А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А виростуть... — промовила мати, хитаючи головою (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 238); // у знач. присудк. сл. Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Юрій Яновський, I, 1954, 77); // у знач. ім. малий, лого, чол.; мала, лої, жін.; мале, лого, сер. Про хлопчика, дівчинку, немовля. Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Марко Вовчок, I, 1955, 7); Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 106).
З малих літ — із дитинства. Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (Павло Грабовський, I, 1959, 316).
♦ Мале й велике див. великий; Старе й мале див. старий.
5. Незначний за силою, ступенем свого вияву. Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не мала (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Панас Мирний, II, 1954, 263); // Несильний, нетривалий (про явища природи). Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130); // у сполуч. зі сл. сила. Слабий. Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Леся Українка, I, 1951, 113).
За малим не... — мало не... Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Борис Грінченко, II, 1963, 11).
▲ Малий хід, мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда). [Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю «Стремительному» стати на правий фланг... Малий хід... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 46).
6. Який не має великого значення; неістотний. [Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла... [Прісцілла:] Се зміна не мала... ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Леся Українка, II, 1951, 347); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 44); // у знач. ім. мале, лого, сер. Щось незначне, не дуже важливе. Хто великого не бачив, той і малому дивується (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (Марко Кропивницький, II, 1958, 268).
7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. — Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 87). 8. Який займає невисоке суспільне або службове становище. Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (Іван Котляревський, I, 1952, 70); // у знач. ім. малі, лих, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства. І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 183).
