Мазання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

МА́ЗАННЯ, я, сер. Дія за значенням мазати 1. — А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги, а крижі як перебиті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51); У хаті — гармидер, як це завжди буває під час мазання: стіни голі (Андрій Головко, II, 1957, 98).Мазання, -ня, с. Мазаніе.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МА́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до мазати 1. Пригадую собі, що мені страшенно докучало якесь скрипіння, немовби попри моє ліжко ненастанно їздив дерев'яний, ніколи не мазаний бойківський віз (Іван Франко, IV, 1950, 179); І стоги не вкриті, І покої не мазані (Тарас Шевченко, II, 1953, 276); Віддалік від корівника стояло кілька давно не мазаних хат (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 346); // у знач. прикм. Гарна мазана паляниця, а не дитина (Номис, 1864, № 9211). ♦ Одним миром мазані див. миро.

2. у знач. прикм. Те саме, що розпещений. Малий хлопчик, Матвійко, що був у своєї мами дуже мазаний, ..жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (Степан Васильченко, II, 1959, 465); Настя вигнула талію, як мазана кицька вигинає спинку, й взяла букет (Нечуй-Левицький, III, 1956, 237).

МАЗАТИ, мажу, мажеш; наказ. сп. маж; недок.

1. перех. Покривати шаром чогось рідкого або жирного. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді (Леся Українка, V, 1956, 6); Крайнєє мазав дірчастий шматочок французької булки маслом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 63); * Образно. Хто маже, той і їде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 17); // Укривати шаром глини. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? — обізвалась Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); // Білити. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Плакала піч у хаті, Біла, немов голубка, Хто ж мене мазать буде, Взяли Марусю люди (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 118); // неперех., по чому. Робити мазки на якійсь поверхні. Бере [Любов] великого пензля, шпарко маже по дощечці, потім кидає скриньку на землю, фарби і пензлі розсипаються (Леся Українка, II, 1951, 62). ♦ Мазати п'яти (п'ятки) салом див. сало; Мазати речі [по губах] медом — говорити облесливо; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 251).

2. перех., розм. Те саме, що бруднити 1. Мазати одяг; Мазати книжку руками.

3. перех. і без додатка, зневажл. Невміло, погано малювати. Думаєте, що він [маляр] так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так просто й маже чи стіл, чи скриню? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); — Якось знічев'я взяв я олівця та шматок паперу, а на стіні в нашій кімнаті отак висів козак Мамай з кобзою, то я й почав собі мазати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).

4. перех., перен., розм. Те саме, що розпещувати; балувати (у 1 знач.). Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228). ♦ Мазати зверху пирогом кого — розпещувати, балувати кого-небудь. — Цить, блазню! Ти, видно, не був ні в кого в руках, видно, не держано тебе як слід... Мазали тебе зверху пирогом... (Панас Мирний, I, 1954, 162).

5. неперех., фам. Промахуватися (під час стріляння, у грі). — От і промазав, — докірливо буркнув Марко Іванович. — Як і завжди мажеш. Хіба путній мисливець б'є всидячку? (Яків Баш, Надія, 1960, 375).

6. перех., розм. Те саме, що квацати 2.

Ілюстрації

Vfpfyyyyyyyyyyyyyy.jpeg Ukgvujkguyhkuyjhkyujhg.jpeg Jhgukygtkuytgkyfkfjftkuyf.jpeg Мазання.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання