Літник

Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. Гол. Од. 24. 51. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429. Kolb. I. 45. Сидить баба в літнику. Чуб. III. 164. Літник — смугаста (на червоному тлі) яскрава вовняна або напіввовняна спідниця. Була розповсюджена на Київському та Житомирському Поліссі. На Рівненщині та Волині їх робили з білого полотна — у 5-6 полотнищ. Внизу прикрашали горизонтальною червоною смугою.