Лік

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без лікуміри стоять собі. Федьк. Ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, пропала навіки. Чуб. V. 3.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Те саме, що лічі́ння; лічба.

Збилися куми з ліку, коли несли найменшого хрестити, нарекли наздогад Степаном (Гончар, Таврія, 1952, 14);

Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам. Низький уклін серцям народним І робітничим шлю рукам (Рильський, 300 літ, 1954, 26).''

2. Результат, наслідок підрахунків.

Там горлиця туркоче віддалік, Літам зозуля підбиває лік (Дор., Літа.., 1957, 26).

3. Те саме, що лі́ки.

Я зладжу лік, щоб болю вам влекшив [полегшив] (Фр., XIII, 1954, 57);

[Лікар:] Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Л. Укр., II, 1951, 49);

Ох, мені тим ліком [виплакати печалі] погоїтись трудно: Сліз мені немає, а в душі так нудно (Крим., Вибр., 1965, 113).


Фразеологічний словник української мови

  • Без ліку — про велику кількість кого-, чого-небудь; дуже багато.

А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок, I, 1955, 14);

Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (Олександр Довженко, III, 1960, 41);

  • Вести лік чому — рахувати що-небудь.

Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 385);

  • Втрачати (втратити, губити, загубити, згубити, забувати, забути і т. ін.) лік чому — збиватися в підрахунках.

Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 498);

Сьогодні дням і числам Я загубила лік (Леся Українка, I, 1951, 36);

Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Тарас Шевченко, II, 1953, 210);

  • Не знати ліку чому:

а) не вміти рахувати.

Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я й не хотіла брати, бо я ліку бумажкам не знаю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 267);

б) мати дуже багато чого-небудь.

Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 4).


Українська літературна мова на Буковині

Лік. Ліки.

Найважнійшим ліком на сю народну хоробу є, безперечно, совістна і уміла публіцистична праця (Б., 1895, 7, 3)( помічний засіб, засіб зарадити (чомусь).

Вона душею - артистка, хоч її твори не здобудуть собі, може, європейської слави. На те нема ліку. Ні чоловік, ні діти не вилічать її з тогт (Коб., Valse melancolique, 111);

На лік нема (не мати, не знайти) - нема анітрохи, зовсім нема.

Провінция глуха. Книгарні, крім єгипетських сонників, видань Білоуса, Руської Кухарки, на лік руської книжки не мають (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3);

З Лашківки пишуть нам: “Мабуть, на цілій Буковині нема другого такого дива, як у нас. Іменно печатка парохіяльного уряду законсервувала ще доси на собі волоску мову, хоть Лашківка - се чисто руска громада, де Волоха і на лік не знайшов би, а часи, коли все було волоске, вже давно минули. Хиба лише ще отся печатка нагадує їх нам. Час вже дати сю старинність до волоского музею, а постарати руску печатку ” (Б., 1909, 80, 1).

Ілюстрації

Lik22112017.jpg Lik2-22112017.jpg Дшл3-22112017.png Lik4-22112017.jpg

Медіа

Іноземні словники

Лік (в значенні рахунок, лічба) - account [ əˈkaʊnt ], count [ kaʊnt ], calculation [ ˌkælkjuˈleɪʃn ][1].