Лійка

Лійка, -ки, ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Шух. I. 299. Ум. Лієчка. Харьк.

Академічний тлумачний словник

ЛІЙКА 1, и, жін. 1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин. Зверху барабана є люк, в який при засипанні зерна вставляється лійка (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 77); * У порівняннях. Піднялося величезною лійкою вгору кроваве [криваве] полум'я (Іван Франко, VIII, 1952, 406). 2. Посудина із впаяною в неї трубкою, перев. з ситечком, для поливання. Сухий ґрунт можна зволожити, поливаючи його з лійки з ситечком (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 303); На пустирі зібралася вся школа. У кожного цеберка або лійка (Олесь Донченко, V, 1957, 212); // Такий же посуд для змазування різними мастилами деталей машин. * У порівняннях. Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Панас Мирний, I, 1954, 345). 3. геол. Один з видів підземних печер. В міру того, як розмір лійки.. збільшується, стеля її не витримує тиску покриваючих верств і провалюється (Курс загальної геології, 1947, 130). 4. мор. Черпак для виливання води. 5. діал. Груздь. — Он — наче келехи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 98).

Ілюстрації

Відео