Ліженько

Ліженько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ЛІ́ЖКО, а, сер. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Олесь Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Володимир Сосюра, II, 1958, 394).

♦ Вставати (встати, підводитися, підвестися) з ліжка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Панас Мирний, V, 1955, 379); Класти (покласти) в ліжко; Тримати в ліжку — створювати постільний режим у зв'язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Леся Українка, III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Леся Українка, V, 1956, 404); Лежати в ліжку (ліжкові) див. лежати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 509.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛІ́ЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Н.-Лев., III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Сос., II, 1958, 394). Лікарня́не лі́жко див. лікарня́ний. ◊ Встава́ти (встат́и, підво́дитися, підвести́ся) з лі́жка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний, V, 1955, 379); Кла́сти (покла́сти) в лі́жко; Трима́ти в лі́жку — створювати постільний режим у зв’язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Л. Укр., 1956, 404); Лежа́ти в лі́жку (лі́жкові) див. лежа́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 509.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ліжко -а, с. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. || Місце для спання; постіль. Лікарняне ліжко. Класти в ліжко. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації