Люблений

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до любити. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Іван Франко, IV, 1950, 273); Ім'я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов'янських країнах народної демократії (Максим Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Леся Українка, I, 1951, 150). 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що любимий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Марко Вовчок, I, 1955, 154).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Діепр. пас. теп. ч. до люби́ти. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Фр., IV, 1950, 273); Ім’я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов’янських країнах народної демократії (Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Л. Укр., І, 1951, 150). 2. у знач. прик., рідко, Те саме, що люби́мий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Вовчок, І, 1955, 154).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• люблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до любити. 2) у знач. прикм., рідко, Те саме, що коханий 1) … Український тлумачний словник • 2люблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082