Люба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Люба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Гол. III. 394. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Те саме, що коханий 1. - Подивися, мій голубе, Подивись на мене: Я Катруся твоя люба (Шевч., І, 1951, 43); Моя люба Мар'яночка краща мені, як сестричка, - як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Л. Укр., III, 1952, 494); І немає нічого. Мов з каменю я. Ти для мене - чужа і не люба... (Сос., І, 1957, 251); // Сповнений кохання. Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари (Кобр., Вибр., 1954, 164).

Ілюстрації

Viki1.jpg Viki.jpg Viki3.jpg

Медіа

Див. також

Матеріал з вікіпедії

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/LJuBA

Зовнішні посилання