Лущати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лущати, -щу, -щи́ш, гл. = Лусчати. Коли діжа лущить, скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛУЩА́ТИ, щу, щиш, недок. Те саме, що лускати 1. Вогка кістриця більше лущала, ніж горіла (Панас Мирний, III, 1954, 134). ♦ Голова лущить — те саме, що Лускає голова (див. лускати). В писарші аж голова лущала з догадів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 133). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 560.

.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛУЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. Те саме, що лу́скати 1. Вогка кістриця більше лущала, ніж горіла (Мирний, III, 1954, 134). ◊ Голова́ лущи́ть — те саме, що Лу́скає голова́ (див. лу́скати). В писарші аж голова лущала з догадів(Н.-Лев., IV, 1956, 133). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 560.


Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• лущати — щу/, щи/ш, недок. Те саме, що лускати 1) … Український тлумачний словник • 2лущати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3залущати — щу/, щи/ш, док., діал. Почати лущати; затріщати … Український тлумачний словник • 4лущання — я, с. Дія за знач. лущати … Український тлумачний словник


Ілюстрації

x140px x140px x140px

Медіа

[1]