Лунути

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лунути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! НВолын. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. НВолын. у. Хоч лунь, а їдь! НВолын. у.