Луговий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лугови́й, -а́, -е́. Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. См. Луг. Верби луговії зашуміли. АД. І. 248. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Чуб. V. 722. Ум. Лугове́нький. Ой водо, водо луговенька. Рк. Макс.