Лопушина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лопушина, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Левиц. Пов. 347. Ум. Лопуши́нка.

Сучасні словники

1. Листок лопуха. Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 75); Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху.. листком лопуха. Свирид Яковлевич відкидає лопушину і вдихає в себе пахощі свіжовідкинутого сиру (Михайло Стельмах, II, 1962, 104). 2. Те саме, що лопух 1. Дно рову укрилося широколистою лопушиною (Панас Мирний, IV, 1955, 14)

Ілюстрації

350×261px

Див. також

https://agronomist.in.ua/sad/likarski-roslini-ukraini/lopux-i-jogo-likuvalni-vlastivosti.html

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)