Лихий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Лихий, -а́, -е́. 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. Бути лихої во́лі, лихим духом дихати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. Буде лихий світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184. 2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. Бути лихим на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. Лихий на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155. 3) Ветхій. Лихий сірячок. 4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необачний. От, нахилився, а він, лихийнеобачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. К лихій матері! Къ чорту! 5) Лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662. 6) Лиха година. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. Щоб тебе не минула лиха година! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314. 7) Лиха напасть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152. 8) Лихі о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359. 9) Лихий час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. Лихе́нький, лихесенький. Єсть у мене коник вороненький, перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛИХИЙ

1. Який чинить лихо, здатний чинити лихо. — Лихі, мабуть, люди ці Книші? — каже Кармель (Марко Вовчок, I, 1955, 350); Декотрі з жінок завидували Хіврі, що в неї свекруха не лиха (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 110); * Образно. Мовчки ждуть козаки... Від лихої руки Не минути цю ніч їм напасті (Іван Манжура, Тв., 1955, 81); // у знач. ім. лихий, хого, чол. Чорт; нечиста сила. Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, — І зслизла, мов лихий злигав (Іван Котляревський, I, 1952, 158).

Ілюстрації

24cbee3e-8c21-473d-8957-ca1fb7070e13.jpg OOyuRJmX 400x400.jpg Lihoj-eto-znachenie-i-sinonimi-2.jpg Images (2).jpg Jiiul,,.jpg

Медіа

]]